Ефективність комплексних добрив на озимому ріпаку

2018-08-30 05:35:52

Однією з головних умов вирощування ріпаку за інтенсивною технологією є науково обґрунтована система удобрення. Забезпечення поживними речовинами – визначальний чинник доброго розвитку рослин і їх продуктивності. Ця культура потребує більшої кількості добрив, ніж озимі зернові. З одиницею врожаю насіння та соломи ріпак виносить із ґрунту більше, ніж озима пшениця: азоту – на 62%, калію – на 66%, фосфору – на 100%.

Для підвищення врожайності ріпаку озимого в інтенсивних технологіях важливе значення має застосування комплексних мінеральних добрив (тукосуміші). Комплексні добрива дають змогу краще забезпечити потребу рослин в елементах живлення. При цьому, за розрахунками, на доставку, зберігання та внесення в ґрунт комплексних добрив потрібно на 10–11% менше виробничих затрат порівняно з однокомпонентними. Однією з важливих переваг цих добрив є те, що їх можна рівномірно вносити в ґрунт.

Азот, фосфор, калій, сірка та інші елементи живлення мають поступати в ґрунт із добривами в певних співвідношеннях. Тільки в такому разі від добрив слід очікувати максимальної ефективності. За дією на врожай тукосуміші не поступаються однокомпонентним добривам. Застосування їх під ріпак озимий виправдане і економічно вигідне.

Дослідження проводили в Iнституті сільського господарства Західного Полісся на чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому, який характеризується такими агрохімічними показниками: гумус за Тюриним становив 2,19%, рухомий фосфор і обмінний калій за Кірсановим – відповідно 210 і 90 мг/кг ґрунту, гідролізований азот за Корнфілдом – 119 мг/кг ґрунту, гідролітична кислотність за Каппеном – 19,2 мг/екв на 1 кг ґрунту, рН сольової витяжки – 6,0.

Попередник – озима пшениця. Мінеральні добрива вносили у вигляді комплексних добрив N7Р14К27 і N15Р15К15. Сівбу ріпаку озимого проводили в оптимальні строки (25 серпня). Однак, у зв’язку з посушливою погодою в період підготовки ґрунту та сівби, в 2015 році спостерігався дефіцит продуктивної вологи в ґрунті (0–20 см – 0,2 мм, в 0–100 см – 4,3 мм), що збільшило період сівба – сходи до 26 діб. Повні сходи спостерігались 19 вересня, після сильних дощів, які пройшли на початку другої декади місяця. Перед входом у зиму рослини сформували розетку із 5–6 шт. листків при висоті рослин 12–19 см.

В умовах осіннього періоду 2015 року рослини ріпаку озимого за своїм розвитком відставали від минулих років і відповідали середньобагаторічним показникам пізніх строків сівби.

Незважаючи на такий стан посівів, погодні умови, які склались у зимовий період, не завдали особливої шкоди рослинам. Під час візуального огляду рослин і відбирання монолітів з’ясувалося, що основна частина – 89,6–94,0% були життєздатними, корені при розрізі мали білий колір. В точці росту спостерігалось відростання молодих листків, що свідчило про добру перезимівлю.

Погодні умови у весняний період були сприятливими для росту і розвитку рослин ріпаку озимого, вегетація яких розпочалась іще в лютому.

  • Agroov.com
  • Международный агропортал
    • info@mail.agroov.com